Протидія булінгу та кібербулінгу Друк
Написав Admin   
П'ятниця, 10 квітня 2020, 13:36

СтопБулінг

 

Булінг – це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого(Згідно з статтею 1734 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)" ).

 

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

  • систематичність (повторюваність) діяння;
  • наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі;
  • наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого»;
  • крім того, ключовою ознакою саме булінгу є бажання завдати шкоди, принизити жертву.

 

Види булінгу:

  • фізичний (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних пошкоджень);
  • психологічний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж);
  • економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей);
  • сексуальний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, фільмування у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти);
  • кібербулінг (приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв).

 

Типові риси учнів, які є сторонами булінгу:

Типові риси булерів:

  • вони відчувають сильну потребу панувати, підпорядковувати собі інших, задля задоволення власних потреб і цілей;
  • вони є дуже імпульсивними;
  • часто зухвалі та агресивні навіть з дорослими;
  • не виявляють співчуття до своїх жертв;
  • якщо це хлопці, вони зазвичай фізично сильніше всіх в групі.

Типові риси жертв булінгу:

  • вони вразливі, полохливі, замкнуті;
  • вони часто тривожні, невпевнені в собі, мають низьку самооцінку;
  • схильні до депресії, частіше за ровесників думають про самогубство;
  • не мають друзів серед однолітків, частіше спілкуються з дорослими, або з молодшими за віком;

 

На сьогоднішній день, в умовах загальнонаціонального карантину, коли учнівська молодь переважно спілкується в соціальних потрібно більшу увагу приділяти профілактиці та запобіганню саме кібербулінгу.

Кібербулінг – психологічне насильство та агресія у соціальних мережах. Віртуальні агресори публікують інформацію, яка принижує жертву, відправляють їй повідомлення з погрозами, викладають фотографії і відео зі знущаннями.

За результатами опитування ЮНІСЕФ та Українського інституту соціальних досліджень ім. Яременка кожен п'ятий підліток в Україні (21,5 %) стає жертвою онлайн-знущань, а 21,1 % опитаних школярів відзначають, що ображали у соціальних мережах своїх колег по навчанню.

Кібербулінг має декілька проявів (ознак), жоден з яких не в якому разі не можна ігнорувати:

  • відправка погрозливих та образливого змісту текстових повідомлень;
  • троллінг (надсилання погрозливих, грубих повідомлень у соціальних мережах, чатах чи онлайн-іграх);
  • демонстративне видалення дітей зі спільнот у соцмережах, з онлайн-ігор;
  • створення груп ненависті до конкретної дитини;
  • пропозиція проголосувати за чи проти когось в образливому опитуванні;
  • провокування підлітків до самогубства чи понівечення себе (групи смерті типу "Синій кит", "Червона сова" та ін.);
  • надсилання фотографій із відвертим зображенням (як правило, дорослі надсилають дітям).

 


 

Рекомендації батькам

щодо виявлення випадків цькування та захисту дитини від кібербулінгу

 

Як почати говорити з дитиною про булінг.

Якщо дитина повідомляє вам про те, що вона або ще хтось піддається знущанням, булінгу, підтримайте її, похваліть дитину за те, що вона набралася сміливості і розповіла вам про це, і зберіть інформацію (при цьому не варто сердитися і звинувачувати саму дитину ).

Підкресліть різницю між доносом, з метою просто доставити комусь неприємність, і відвертою розмовою з дорослою людиною, яка може допомогти.


Щоб захистити дитину від кібербулінгу треба:

  • здійснювати батьківський контроль (але робити це обережно з огляду на вікові особливості дітей (для молодших – можна обмежити доступ до сумнівних сайтів, для старших – час від часу переглядати історію браузеру);
  • застерігати від передачі інформації у мережі.
  • пояснювати, що є речі, про які не говорять зі сторонніми: прізвище, номер телефону, адреса, місце та час роботи батьків, відвідування школи та гуртків – ця і подібна інформація має бути конфіденційною;
  • навчити молодь критично ставитися до інформації в Інтернеті. Не все, що написано в мережі – правда. Якщо є сумніви в вірогідності – звертатися до дорослих за допомогою;
  • розказувати дітям про правила поведінки в мережі. В Інтернеті вони такі самі, як і в реальності, зокрема, повага до співрозмовників.


Якщо дитина потерпає від знущань кібербулера, їй буде дуже складно зізнатися у цьому батькам чи ще комусь.

На це є декілька причин:

  • страх, що дорослі не зрозуміють сенсу проблеми;
  • страх бути висміяним через буцімто незначну проблему;
  • страх бути покараним чи що постраждає хтось рідний за «донос» на булера, особливо, якщо цькування зайшли далеко і дитина під контролем агресора;
  • страх з'ясувати, що «сам винен» і знущання цілком справедливі.

 


 

 Список використаних джерел:

  • Закон України "Про освіту"
  • Закон України від 18.12.2018 року № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)»
  • Наказ МОН України від 28.12.2019 №1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти»
  • Додаток 1 до листа НМЦ від 06.04.2020 р. № 150

 

Соціальний педагог

Останнє оновлення ( Вівторок, 27 квітня 2021, 13:23 )