В рамках проведення «Тижня знань з охорони безпеки життєдіяльності» та з метою формування в учнів свідомого ставлення до свого життя та здоров'я, популяризації основних правил безпечної життєдіяльності серед молоді, розвитку в учнів життєвих навичок, що мають ключове значення для безпеки повсякденного життя та виховування, гуманного ставлення до людини, профілактика булінгу серед дітей та підлітків, вироблення у школярів співчуття, бажання допомогти психологічною службою Слов'янської ЗОШ №12 (практичний психолог Кочережко Тамара Леонідівна, соціальний педагог Каракуц Ірина Миколаївна) було проведено заняття-тренінг "Про кібербулінг для підлітків" з учнями 8-В класу.

Заняття-тренінг «Протидія насильству та булінгу в учнівському середовищі». Учасники: учні 5-В, 2-А класів Слов'янської ЗОШ №12. Мета: ознайомити учнів з поняттям, формами та структурою булінгу; виховувати почуття емпатії та переживання одне до одного, розвивати вміння пошуку шляхів виходу зі складної ситуації; формувати навички відповідальної та безпечної поведінки. Проводили практичний психолог Кочережко Тамара Леонідівна та соціальний педагог Каракуц Ірина Миколаївна.

Булінг – це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого(Згідно з статтею 1734 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)" ).

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

• систематичність (повторюваність) діяння;
• наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі;
• наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого»;
• крім того, ключовою ознакою саме булінгу є бажання завдати шкоди, принизити жертву.

Булінг – це агресивна і вкрай неприємна свідома поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої дитини, що супроводжується фізичним або психологічним насильством. Ситуація з булінгомв Україні доволі невтішна. Статистика свідчить, що67% дітей стикалися з булінгом в тих чи інших проявах (були жертвою або свідком), а 40% постраждалих від цькування ні з ким не ділилися проблемою і не зверталися за допомогою.

         З 16 по 20 вересня 2019 року в закладах освіти проводиться Всеукраїнський тиждень з протидії булінгу. Учнівський, педагогічний та батьківський колектив ЗОШ№12 м. Слов’янська активно долучився до проведення заходів «Стоп булінг!», а саме флешмобу Разом Проти Булінгу в мережі Instagram. 17 вересня 2019р. в ЗОШ№12 для учнів 4-В класу ( вчитель Соколова Яна Вікторівна) начальником відділу «Слов’янського бюро правової допомоги» Солошенко Оленою спільно з інспектором з ювенальної превенції Слов’янского ВП ГУНП в Донецькій області Гаркач Вікторією проведено урок «Стоп булінг!» на якому діти дізнались про види булінгу та приклади його уникнення.

Що таке булінг або цькування ?

Булінг – це дія або бездіяльність учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Прояви булінгу щодо вчителя

1. Ігнорування. Це пасивний вид булінгу. Він може виявлятися в ігноруванні слів учителя, його звернень та зауважень. Чи було у вас таке, що учні показово вас не помічали чи відмовлялися відповідати на запитання? Якщо це відбувається систематично, то має місце пасивний вид булінгу – ігнорування.

2. Обговорення приватного життя або зовнішнього вигляду вчителя. Можна  говорити про булінг, якщо учні неодноразово обговорюють ваше приватне життя або роблять уїдливі зауваження щодо зачіски та вбрання вчителя.

3. Образливі прізвиська та демонстрація презирства. Такі дії є проявами активної форми цькування. Учні можуть дати вам образливе прізвисько і не соромитися вживати його на уроці. Також школярі можуть демонструвати презирство та зневагу до вчителя в інший спосіб.

4. Плітки. Так може статися, що один учень «по секрету» розповідає іншому викривлену інформацію про вчителя. Й починається колообіг «секрету» в класі. Додаються найнеймовірніші подробиці. Варіантів та сценаріїв виникнення пліток про вчителя – безліч. Головне, що вони спрямовані на висміювання та знецінювання вчителя.

5. Показове порушення дисципліни. Якщо хтось зі школярів систематично порушує дисципліну, зриває уроки, слід уважно проаналізувати, чи це не є одним із проявів булінгу щодо вчителя.

6. Кібербулінг: негативні/образливі пости у соцмережах або повідомлення із погрозами. Усі прояви, зазначені вище, можуть переміститися в інтернет-простір. І плітки, і образливі прізвиська, і демонстрація презирства можуть продовжуватися  в постах у соцмережах та в обговореннях у спільних чатах у мессенджерах. Об’єктом знущань може стати фото або відео, де є вчитель, якого цькують.

7. Фізичний вплив. Учні можуть пошкодити особисті речі педагога, плювати, штовхати його. Будь-які агресивні дії та систематичне доторкування без дозволу до речей вчителя можна вважати фізичним виявом булінгу.

Хто з учителів та чому стає об’єктом булінгу

Існує думка, що ініціатором цькування є один учень чи учениця, що підбурює інших дітей знущатися з однокласника або вчителя. Тобто виходить, що винуватець один. А що з тими, хто підтримує цю ініціативу? Відповідальність за цькування лежить не на одній особі, а на цілій групі, де обов’язково є агресор і глядачі.

Як правило, проявляють агресію щодо вчителя  виступають ті учні, які знущаються і з однолітків. Для таких школярів булити вчителя – означає вийти на новий рівень майстерності та самореалізації.

Спробуємо розв’язати невеличку задачку. Маємо агресора, групу, яка його підтримує, та вчителя, з якого знущаються. Запитання: навіщо учням булити вчителя? Розв’язок: щоб «дружити проти когось». Цькування виникає тоді, коли класу потрібно об’єднатися, й учні обирають для згуртування найпримітивніший спосіб. Так буває, коли діти не знаходять інших, цивілізованих, способів об’єднати клас. Остаточна мета цькування така: вчитель почувається приниженим та безпорадним.

Який вчитель може стати об’єктом булінгу? Практично кожен. Причиною цькування може стати втрата педагогом авторитету в учнів. Діти можуть вбачати слабкість у вчительській терплячості.

Часто за повсякденними справами ви можете не помічати невеликі негативні зрушення в оточенні, тому є ризик пропустити той момент, коли погана поведінка дітей перетворюється на систематичне знущання.