Готуючись до тестування, старшокласникам важливо відчувати допомогу з боку дорослих. Це може бути як підтримка інформаційного характеру стосовно питань проходження процедури ЗНО або опрацювання навчального матеріалу, так і психологічна настанова, переконання в тому, що за умови серйозної підготовки й виявлення ґрунтовних знань випускник може сподіватися на гарні результати. Краще підбадьорювати їх, вселяти впевненість у власних силах.

Тому найоптимальнішим варіантом підготовки до складання іспитів та проходження тестового періоду є такий:

• Раціональне харчування (мед, горіхи, молочні продукти, риба, м'ясо, овочі та фрукти) забезпечать баланс необхідних інгредієнтів та відновить енергетичні витрати.
• Нормальний здоровий сон та відпочинок зменшать навантаження на нервову систему.
• Не варто в цей період відмовлятися від занять спортом чи улюбленої справи – це буде своєрідний відпочинок.
• Слід пам'ятати про біоритмологічні особливості: "сова", неефективно працює о 6-8 годині ранку, а "жайворонок" навряд чи буде працездатним до 2-3 години ночі. В усіх людей рівень біологічної активності знижений із 17.00 до 18.00 години.

Правильна організація вивчення навчального матеріалу є чинником успішності.

Спочатку слід переглянути весь матеріал і розподілити його таким чином: якщо треба вивчити 100 питань за 4 дні, то в перші 2 дні вивчається 70% інформації, третього дня – решта, а четвертого дня повторюють вивчене. При цьому складні теми можна чергувати з простими, не обов'язково вивчати всі питання поспіль.

Є й деякі психологічні особливості, які слід ураховувати при вивченні матеріалу.

Оберігайте свою дитину від надмірної тривожності, адже це може негативно вплинути на проходження тестування. Дитині завжди передається хвилювання батьків, однак через брак життєвого досвіду впоратися з ним їй значно складніше. Тож станьте для неї прикладом урівноваженості та впевненості.

Підтримуйте впевненість дитини у власних силах, частіше хваліть, підбадьорюйте. Адже страх припуститися помилки підвищує ймовірність реально помилитися під час тестування.

Стежте за самопочуттям дитини та графіком її навчання, аби вчасно запобігти перевтомі.

Стежте за раціоном харчування дитини, адже під час інтенсивного розумового напруження організм, що росте й розвивається, потребує поживних речовин і збалансованого комплексу вітамінів. Лікарі радять вживати більше риби, сиру, горіхів та кураги, які стимулюють роботу головного мозку.

Допоможіть дитині навчитися орієнтуватися в часі та правильно його розподіляти. Тоді вона вмітиме концентруватися протягом усього тестування. Це сприятиме її спокою й позбавить від зайвої тривожності.

Напередодні іспиту забезпечте дитині повноцінний відпочинок.

Правильне харчування – важлива складова успішної підготовки до ЗНО!

Тестування – це неабиякий стрес для організму, під час якого школярі або перестають харчуватися через переживання, або ж, навпаки, починають їсти багато, однак неправильно. Неправильне харчування перед таким важливим випробуванням, як складання ЗНО, може негативно вплинути на результати іспиту, оскільки всім відомо: ми є те, що ми їмо. Організм повинен отримувати свою частку поживних речовин. У першу чергу треба підживлювати мозок, тобто їсти ті продукти, які поліпшують діяльність клітин мозку. Є певні правила харчування перед іспитами, які дозволять покращити результати.

Мільйони шкіл та дитячих садків по всьому світу закрилися через спалах нового коронавірусу. Карантин, який оголосили по всій Україні, значно ускладнив життя батькам, адже дітей треба розважати вдома.Одна справа – розважати їх у вихідні. Інша – сім днів на тиждень. Пропонуємо вам до розгляду ідеї, як поєднувати роботу вдома з піклуванням про дітей.

Найголовніше! Аби уникнути хаотичних клопотів та стуктурувати день, складіть чіткий розпорядок дня для дитини.

Діти звикли дотримуватися певного розкладу в школі та дитсадку, тому візьміть ручку, папір і розпишіть план на час перебування вдома. Мета його полягає в тому, щоб діти були постійно зайняті та навчалися, і вам дозволяючи виконувати інші свої обов'язки, і самі знали, як буде минати їхній день.

Беріть за основу шкільний розпорядок дня, оскільки він для дитини найбільш звичний. Розбийте день на невеликі проміжки часу. Наприклад:

• Ранкова прогулянка
• Сніданок
• Навчання
• Руханка
• Обід
• Ігри, заняття творчістю
• Вечеря
• Час для гаджетів, спілкування з друзями через відеочати
• Читання
• Підготовка до сну

Про позитивний вплив фізичного навантаження на наші когнітивні функції написано чимало. Утім, чи знали ви, що фізичне навантаження впливає на здатність до навчання одночасно у трьох напрямках?

1. Підготовка до навчального процесу: природне підвищення показників таких нейротрансмітерів мозку як дофамін, серотонін, норепінефрин. Вони відповідають за увагу, концентрацію, вмотивованість, зниження гіперактивності та хороший настрій.
2. Ефективна взаємодія нейронних клітин мозку: виділення білку BDNF, що концентрується у гіпокампусі та сприяє «підготовці» нейронів до взаємозв'язку з іншими. А оскільки процес запам'ятовування нової інформації базується на побудові «містків» між нейронами, тож що швидше це відбудеться, то краще.
3. Пришвидшення процесу народження нових нервових клітин, що допомагає нам ефективніше розв'язувати складні задачі та вчитися новому.

Дослідження демонструють позитивний вплив поєднання кардіотренувань, вправ на складну моторику та дихальних практик на наші когнітивні здібності. І всі ці вправи можна роботи де завгодно: хоч у школі, хоч дома!

26 квітня 2020 року відзначається Міжнародний день пам'яті жертв радіаційних аварій і катастроф (Міжнародний день пам'яті про Чорнобильську катастрофу).

26 квітня – сумний день не тільки в історії України, але й всього світу. Саме в цей день, 34 роки тому, сталася найстрашніша техногенна катастрофа у світі – вибух на 4 енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції.

Ця трагедія залишила у серцях людей глибокі тяжкі рани, які ще не скоро загояться. Після цього страшного дня життя нібито стало іншим – населені пункти довкола станції перетворилися на привидів, люди вимушені були покинути свої домівки, ліквідатори, ризикуючи своїм життям, рятували людство від страшних наслідків катастрофи.

26 квітня щорічно відзначається Міжнародний день пам'яті жертв радіаційних аварій і катастроф (Міжнародний день пам'яті про Чорнобильську катастрофу). У цей день увесь світ згадує невичерпний подвиг, мужність та відвагу людей, які боролися з наслідками цієї страшної аварії - і борються саме зараз, 34 роки потому, ліквідовуючи лісні пожежі у Зоні Відчуження.

Ця страшна аварія повинна стати уроком для всіх нас та застереженням від подальших катастроф.

До цієї дати ми підготували авторські мотиватори #Чорнобиль34. Цей контент має переконати всіх людей у необхідності шанобливого ставлення до природи для запобігання техногенних катастроф, схожих на аварію на Чорнобильській АЕС. Ми повинні навчитися берегти навколишнє середовище, дбати про свій рідний дім – планету Земля та пам'ятати, що тільки від нас залежить життя нашої планети!

                    Люди, які читають книжки, завжди

                                                                                     керуватимуть тими,

хто дивиться телевізор.

  23 квітня, світ  відзначає  Всесвітній день книги та  авторського права – свято авторів, видавців, критиків, бібліотекарів, читачів і всіх-всіх, хто часом  залишається  «за лаштунками» книговидання.

  У квітні 1995 р. Генеральна конференція ЮНЕСКО заснувала Всесвітній день книги і авторського права, який щорічно відзначається з 1996 року. Це данина поваги до книг та авторів. Книги – це вікно у світ культурного розмаїття, це міст, що з'єднує різні цивілізації у часі й просторі. читачів до книг як джерела отримання знань, мати доступ до духовних і матеріальних цінностей,розуміння краси і творчих досягнень людини.

   ЮНЕСКО обрала цю дату з огляду на її символічність для світової літератури. Причиною вибору саме цієї дати послужило те, що багато відомих письменників народились або померли 23 квітня. Наприклад, М. Сервантес, В. Шекспір, Л. Вега, М. Дрюон, М. Валеджо, В. Набоков…

    Книга на сучасному етапі розвитку цивілізації залишається одним із найефективніших інструментів передачі інформації з усіх сфер людської діяльності.

                                     Нехай прочитана у цей день книжка 

                     стане  справжнім другом і порадником на довгі літа.

22 квітня — Всесвітній День Землі.

Перша акція у рамках дня Землі пройшла у 1970 році в США. Щороку мешканці світу об'єднуються, аби відзначити День Землі і таким чином вшанувати крихку природу планети, яка все більше страждає від людських дій. Народжені з ініціативи громадських організацій заходи до Всесвітнього дня Землі спонукають людей бути уважнішими до тендітного і вразливого довкілля, привертаючи чимало уваги з боку медіа, окремих політиків і звичайних громадян. Офіційно, починаючи з 2010-го року в наших календарях на міжнародному рівні з'явився знаковий День — Всесвітній день Матері-Землі, який відзначається 22-го квітня.

Учні 5-6 класів Слов'янської ЗОШ№12 підготували флешмоб листівок «Я обіцяю....» до Всесвітнього Дня Землі. Автор вчитель географії Бахмутова Валерія Костянтинівна. Що ти зробиш, що б Земля залишалася квітучої і красивою? Учасники шкільного гуртка «Біорізноманіття», керівник Кузьминська Лариса Анатоліївна, розробили екологічний буклет «Збережемо первоцвіти».

У 2020 році Дню Землі виповнюється 50 років. Бережіть нашу Землю!! Здоров'я Планеті!!

У нинішньому світі торгівля людьми є одним з найбільш масових порушень прав і свобод людини. В сучасну работоргівлю втягуються навіть держави, які уникнули рабовласницького періоду у своїй історії.

Україна стала третьою державою Європи, поряд з Бельгією і Німеччиною, які на законодавчому рівні визнали торгівлю людьми тяжким злочином. Водночас масштаби та обсяги работоргівлі в нашій країні продовжують залишатись загрозливими. Україна насамперед вважається країною походження постраждалих від торгівлі людьми.

Відповідно ст. 1 Закону України «Про протидію торгівлі людьми», торгівля людьми - здійснення незаконної угоди, об'єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином.

Від цього ніхто не застрахований - незалежно від віку, статі, освіти чи соціального статусу. У роки воєнного конфлікту і економічної кризи ризики постраждати від торгівлі людьми збільшуються.