Історія людства – це історія людської діяльності, в процесі якої люди, реалізуючи свої інтереси, вступають у численні зв’язки між собою. Зіткнення інтересів часто веде до конфліктних ситуацій, багато з яких вирішуються за допомогою сили. Насильство має місце і в сучасному суспільстві.

Наси́льство — застосування силових методів, або психологічного тиску за допомогою погроз, свідомо спрямованих на слабких або тих, хто не може чинити опір.

Найпоширеніша класифікація видів насильства, заснована на характері насильницьких дій. Вона включає: фізичне, сексуальне, психологічне (емоційне) і економічне насильства (Алексєєва, 2000).

Фізичне насильство– це поштовхи, ляпаси, удари ногою, використання важких предметів, зброї й інші зовнішні впливи, які приводять до болючих відчуттів і травм. Такі діяння (образа дією), згідно з законом України, кваліфікуються як злочин.

Сексуальне насильствочи розбещення – це використання дитини дорослою людиною чи іншою дитиною для задоволення своїх сексуальних потреб чи отримання вигоди.

Психічне (емоційне) насильство– це постійні або періодичні словесні образи, погрози від батьків, опікунів, вихователів, приниження людської гідності, звинувачення у тому, в чому дитина невинна, демонстрація нелюбові, ворожості. До цього виду насильства належать також постійна брехня, обман дитини (внаслідок чого вона втрачає довіру до дорослого), а також ситуації, коли вимоги до дитини не відповідають її віковим можливостям.

Нехтування інтересами і потребами дитини (депривація)– відсутність належного забезпечення основних потреб дитини в їжі, житлі, вихованні, медичній допомозі з об’єктивних причин (бідність, психічні хвороби, недосвідченість) і без них. Типовим прикладом зневажливого ставлення до дітей є залишення їх без догляду, що часто призводить до нещасних випадків, отруєнь та інших небезпечних для життя і здоров’я ситуацій.

         Зазвичай, дитина-жертва страждає одночасно від декількох видів насильства. Складовою практично всіх видів насильства є фізичне (побиття) та емоційне (погроза побити і покалічити).

Побутові насильства— це діяння на Грунті конфліктних особистих або громадсько-побутових відносин з потерпілим.

Дозвільні насильства— це діяння, як правило, в компаніях, при проведенні вільного часу, насамперед різних видів "гуляння". Інколи цей вид насильства має суто хуліганську мотивацію у вигляді п'яного зухвальства, бажання принизити оточуючих, демонстрування нехтування елементарними нормами моралі.

Основні характеристики насильства в сім'ї

Дуже важливо розібратися в тому, що є притаманним саме насильству, чим воно відрізняється від випадкового прояву сили, від нещасного збігу обставин.

Нам потрібно зрозуміти, як розпізнати насильство, як воно впливає на самопочуття, на самооцінку людини, на долю жертви насильства і що саме породжує насильство; зокрема, домашнє насильство, звідки воно береться і як йому запобігати, як долати наслідки насильства. В цьому контексті важливим є і розуміння психології насильника, витоків насильницької поведінки, засобів соціального захисту жертв насильства та психологічної роботи з насильниками.

Відомий польський психолог, що ретельно досліджував проблему насильства в сім'ї, Єжі Меллібруда виділив 4 ознаки насильства:

-         насильство завжди здійснюється за попереднього наміру;

-         суть насильства полягає у порушенні прав і свобод конкретної людини;

-         насильство є таким порушенням прав і свобод людини, що унеможливлює її самозахист;

-         насильство в умовах відсутності самозахисту призводить до реальної шкоди, тобто фізичної та психічної травми.

Шкода від домашнього насильства величезна. Всі ми знаємо про страшні наслідки фізичного насильства - смерть, каліцтво, синці... А хто рахував руйнівні для формування особистості психологічні наслідки домашнього насильства:

-         життя жертв домашнього насильства у постійному страху;

-         брак позитивних почуттів;

-         не реалізовану потребу у самовираженні як жінки, так і дітей;

-         катастрофічно знижену самооцінку жертв насильства, впевненість у тому, що вони ні на що не здатні;

-         обман, пристосовництво як основну модель поведінки членів родини;

-         інформаційну депривацію (брак важливої для життя сім'ї інформації);

-         життя у повному обмеженні свободи;

-         депресію, як реакцію жертви на насильство;

-         сприйняття дитиною насильницької моделі існування сім'ї за норму;

-         агресивну, аж до злочинної, поведінку дітей та підлітків і багато інших.

Організації та спеціалісти, які готові надати допомогу:

1. Безкоштовна національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства

Тел.: 0-800-500-335 (зі стаціонарного)

386 ( з мобільного)

1. Служба у справах дітей.

Тел.: (06262) 3-41-13

1. Відділ у справах сім’ї, молоді, фізкультури та спорту

Тел.: (06262) 3-50-76

1. Сло’янське бюро правової допомоги

Тел.: 066-368-00-63

1. Медичні установи

Тел.: 103

1. Слов’янський міський центр соціальних служб для сім’ї та молоді

Тел.: (06262) 3-45-54

1. Клініка дружня до молоді

Тел.: 050-767-44-03

1. Мобільна бригада соціально-психологічної допомоги

Тел.: 093-379-20-91, 099-366-63-29

1. Чергова частина Слов’янського відділу поліції

Тел.: 066-153-49-33

1. Поліція

Тел.: 102