Пошук по сайту

Реєстрація/Вхід

Статистика відвідувань


mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні134
mod_vvisit_counterВчора161
mod_vvisit_counterНа цьому тижні957
mod_vvisit_counterМинулого тижня1793
mod_vvisit_counterУ цьому місяці6471
mod_vvisit_counterМинулого місяця5938
mod_vvisit_counterВсього160301

Online: 3
Ваш IP: 34.204.193.85
,


Designed by:
SiteGround web hosting Joomla Templates
Слов'янська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №12 Слов'янської міської ради Донецької області
Підвищуємо самооцінку. Практичні поради. PDF Печать E-mail
Психолог
Автор: Admin   
22.03.2020 18:27

lion-in-mirror2

 

"Найважча віра - це віра в себе" - говорить народна мудрість. І дійсно, все частіше можна зустріти людей, чия самооцінка дуже низька. Навіть існує стереотип, що збентеження, сумніви і сором'язливість - це вірні супутники кожного ввічливої і самокритичної людини. Але одна справа - бачити свої достоїнства і боротися з недоліками, і зовсім інша - виявляти в собі все нові і нові мінуси.

Впевненість у своїх силах формується у людини ще в дитинстві - малюк вчиться робити перші кроки, говорити, дружити ... З'являється окрилююче відчуття: «Я можу! Я гідний! » І добре, якщо батьки допоможуть цьому почуттю зміцніти, підбадьорюючи малюка в скрутних ситуація: « Ми любимо тебе, не дивлячись ні на що », « Все вийде ». Це допомагає дитині сформувати позитивне ставлення до самого себе: «Я хороший, я любимий, я потрібний».

Адже на нашу самооцінку впливає, перш за все, думка оточуючих людей. Необережні зауваження, грубі жарти, а то й навмисне хамство можуть змусити не тільки дитину, але і дорослого зневіритися в собі. І якщо Ви все частіше вголос чи подумки вимовляєте фрази: «Я не гідний», «Все в мені - погано», «Я - невдаха» - значить, прийшов час підвищувати самооцінку. Адже без неї не вийде бути щасливою і гармонійною людиною.

 

Але для початку давайте розберемося з трьома головними міфами, які заважають нам підвищити свою самооцінку.

 

Обновлено ( 22.03.2020 19:50 )
 
Метод "активного слухання" як один з чудових прийомів налагодити контакт з дитиною PDF Печать E-mail
Психолог
Автор: Admin   
19.03.2020 18:13

Having a good time in skate park - iStock 

 

Причини труднощів дитини часто бувають заховані в сфері її почуттів. Тоді практичними діями – показати, навчити, спрямувати – їй не допоможеш. У таких випадках краще всього ... дитину послухати. Правда, інакше, ніж ми звикли. Психологи знайшли і дуже докладно описали спосіб «активного слухання». Що ж це означає – активно слухати дитину? Ось кілька ситуацій:

  • Мама сидить в парку на лавці, до неї підбігає її малюк в сльозах: «Він забрав мою машинку!».
  • Син повертається зі школи, в серцях кидає на підлогу портфель, на питання батька відповідає: «Більше я туди не піду!».
  • Дочка збирається гуляти; мама нагадує, що треба одягнутися тепліше, але донька вередує: вона відмовляється надягати «цю страшну шапку».

У всіх випадках, коли дитина засмучена, ображена, зазнала невдачі, коли їй боляче, соромно, страшно, коли з нею обійшлися грубо або несправедливо і навіть коли вона дуже втомилася, перше, що потрібно зробити – це дати їй зрозуміти, що ви знаєте про її переживання (або стан), «чуєте» її.

Для цього найкраще сказати, що саме, на вашу думку, відчуває зараз дитина. Бажано назвати «по імені» це її почуття або переживання.


Активно слухати дитину – значить «повертати» їй в бесіді те, що вона вам повідала, при цьому позначивши її почуття.

 

Обновлено ( 19.05.2020 20:32 )
 
Як подолати стрес перед ДПА та ЗНО PDF Печать E-mail
Психолог
Автор: Admin   
18.03.2020 18:43

Wikimedia Commons

 

1. Не ставте перед собою надзавдань. Підготовку до тестування треба починати заздалегідь, поступово. Розбивайте великі завдання на шматки.

2. Слідкуйте за режимом дня. Сон – не менше 8 годин. Якщо відчувається потреба, можна дозволити собі поспати довше на вихідних.

3. У період підготовки до іспитів учні часто недосипають, підтримуючи себе міцним чаєм чи кавою. Цього робити в жодному разі не можна. Нічні заняття неефективні, виснажують нервову систему і викликають сонливість. Після безсонної ночі важко буде продовжувати роботу. Спати слід у кімнаті зі свіжим повітрям. Тоді можна повноцінно відпочити, і вранці почуватись бадьоро, а не знервовано.

4. Розумові навантаження треба чергувати з фізичними вправами та відпочинком. Щогодини треба робити 10-15 хвилинні перерви на активний відпочинок: встати, походити, зробити кілька рухів, нескладну роботу по дому.

5. У період підготовки бажано уникати перегляду відеофільмів, телепередач, гри в шахи, бо це збільшує розумове та психологічне навантаження.

6. Не забувайте про продукти-антидепресанти та ті, що допомагають долати стрес. Це, зокрема, волоські горіхи, продукти, що містять кальцій, шоколад, полуниці, капуста, цитрусові.

Happy Smiley

 

Соціальний педагог

(Джерело)

Обновлено ( 26.03.2020 13:17 )
 
ПРОТИДІЯ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЮ) PDF Печать E-mail
Психолог
Автор: Admin   
10.03.2020 21:17

 

Офіційні документи

 


 

Інфографіка

 

 Що таке булінг?  Булінг - не булінг  Конфлікт vs булінг  Головне в законі

 

 


 

Відео

 

 


 

Куди звернутися

  • 102 – всеукраїнський телефон Національної поліції України
  • 0 800 213 103 – контакт-центр юридичної допомоги Міністерства юстиції України (цілодобово та безкоштовно в межах України)
  • 116 111 – Національна дитяча "гаряча лінія" для дітей і батьків з питань захисту їхніх прав

Обновлено ( 10.03.2020 21:22 )
 
Стоп насильству!!!!! PDF Печать E-mail
Психолог
Автор: Tetyana   
16.12.2019 10:41

Історія людства – це історія людської діяльності, в процесі якої люди, реалізуючи свої інтереси, вступають у численні зв’язки між собою. Зіткнення інтересів часто веде до конфліктних ситуацій, багато з яких вирішуються за допомогою сили. Насильство має місце і в сучасному суспільстві.

Наси́льство — застосування силових методів, або психологічного тиску за допомогою погроз, свідомо спрямованих на слабких або тих, хто не може чинити опір.

Найпоширеніша класифікація видів насильства, заснована на характері насильницьких дій. Вона включає: фізичне, сексуальне, психологічне (емоційне) і економічне насильства (Алексєєва, 2000).

Фізичне насильство– це поштовхи, ляпаси, удари ногою, використання важких предметів, зброї й інші зовнішні впливи, які приводять до болючих відчуттів і травм. Такі діяння (образа дією), згідно з законом України, кваліфікуються як злочин.

Сексуальне насильствочи розбещення – це використання дитини дорослою людиною чи іншою дитиною для задоволення своїх сексуальних потреб чи отримання вигоди.

Психічне (емоційне) насильство– це постійні або періодичні словесні образи, погрози від батьків, опікунів, вихователів, приниження людської гідності, звинувачення у тому, в чому дитина невинна, демонстрація нелюбові, ворожості. До цього виду насильства належать також постійна брехня, обман дитини (внаслідок чого вона втрачає довіру до дорослого), а також ситуації, коли вимоги до дитини не відповідають її віковим можливостям.

Нехтування інтересами і потребами дитини (депривація)– відсутність належного забезпечення основних потреб дитини в їжі, житлі, вихованні, медичній допомозі з об’єктивних причин (бідність, психічні хвороби, недосвідченість) і без них. Типовим прикладом зневажливого ставлення до дітей є залишення їх без догляду, що часто призводить до нещасних випадків, отруєнь та інших небезпечних для життя і здоров’я ситуацій.

         Зазвичай, дитина-жертва страждає одночасно від декількох видів насильства. Складовою практично всіх видів насильства є фізичне (побиття) та емоційне (погроза побити і покалічити).

Побутові насильства— це діяння на Грунті конфліктних особистих або громадсько-побутових відносин з потерпілим.

Дозвільні насильства— це діяння, як правило, в компаніях, при проведенні вільного часу, насамперед різних видів "гуляння". Інколи цей вид насильства має суто хуліганську мотивацію у вигляді п'яного зухвальства, бажання принизити оточуючих, демонстрування нехтування елементарними нормами моралі.

Основні характеристики насильства в сім'ї

Дуже важливо розібратися в тому, що є притаманним саме насильству, чим воно відрізняється від випадкового прояву сили, від нещасного збігу обставин.

Нам потрібно зрозуміти, як розпізнати насильство, як воно впливає на самопочуття, на самооцінку людини, на долю жертви насильства і що саме породжує насильство; зокрема, домашнє насильство, звідки воно береться і як йому запобігати, як долати наслідки насильства. В цьому контексті важливим є і розуміння психології насильника, витоків насильницької поведінки, засобів соціального захисту жертв насильства та психологічної роботи з насильниками.

Відомий польський психолог, що ретельно досліджував проблему насильства в сім'ї, Єжі Меллібруда виділив 4 ознаки насильства:

-         насильство завжди здійснюється за попереднього наміру;

-         суть насильства полягає у порушенні прав і свобод конкретної людини;

-         насильство є таким порушенням прав і свобод людини, що унеможливлює її самозахист;

-         насильство в умовах відсутності самозахисту призводить до реальної шкоди, тобто фізичної та психічної травми.

Шкода від домашнього насильства величезна. Всі ми знаємо про страшні наслідки фізичного насильства - смерть, каліцтво, синці... А хто рахував руйнівні для формування особистості психологічні наслідки домашнього насильства:

-         життя жертв домашнього насильства у постійному страху;

-         брак позитивних почуттів;

-         не реалізовану потребу у самовираженні як жінки, так і дітей;

-         катастрофічно знижену самооцінку жертв насильства, впевненість у тому, що вони ні на що не здатні;

-         обман, пристосовництво як основну модель поведінки членів родини;

-         інформаційну депривацію (брак важливої для життя сім'ї інформації);

-         життя у повному обмеженні свободи;

-         депресію, як реакцію жертви на насильство;

-         сприйняття дитиною насильницької моделі існування сім'ї за норму;

-         агресивну, аж до злочинної, поведінку дітей та підлітків і багато інших.

Організації та спеціалісти, які готові надати допомогу:

  1. Безкоштовна національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства

Тел.: 0-800-500-335 (зі стаціонарного)

386 ( з мобільного)

  1. Служба у справах дітей.

Тел.: (06262) 3-41-13

  1. Відділ у справах сімї, молоді, фізкультури та спорту

Тел.: (06262) 3-50-76

  1. Слоянське бюро правової допомоги

Тел.: 066-368-00-63

  1. Медичні установи

Тел.: 103

  1. Словянський міський центр соціальних служб для сімї та молоді

Тел.: (06262) 3-45-54

  1. Клініка дружня до молоді

Тел.: 050-767-44-03

  1. Мобільна бригада соціально-психологічної допомоги

Тел.: 093-379-20-91, 099-366-63-29

  1. Чергова частина Словянського відділу поліції

Тел.: 066-153-49-33

  1. Поліція

Тел.: 102

Обновлено ( 16.12.2019 10:41 )
 
РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА PDF Печать E-mail
Психолог
Автор: Tetyana   
16.09.2019 12:17

АБЕТКА ПОРАД БАТЬКАМ

 

  А — аналізуйте, що дитина дивиться по телевізору чи в Інтернеті.

    Б — будьте толерантними під час розмови з дитиною.

    В — вас запитують — уважно слухайте, давайте відповіді.

    Г — говоріть із дитиною у зрозумілій, прийнятній для неї формі.

    Д — дивіться телевізор, читайте журнали разом із вашою дитиною.

  Е — економте свій час і сили на вмовляння дитини прочитати якусь книжкучи подивитися певну передачу; напевно, їй це ще зарано — на все свій час.

    Є — єдність поглядів, оцінок батьків у тому, що дивиться, читає, у що грається дитина на комп'ютері.

   Ж — життя дитини не має обмежуватися телевізором, комп'ютером чи плеєром.

   З — з розумінням ставтеся до телепрограм, які обирає дитина, зважайте на її вік, інтереси тощо.

      І — ігри на комп'ютері заміняйте рухливими іграми надворі.

      К — купуйте дитині тільки необхідне, не потурайте її забаганкам.

      Л — любіть ваших дітей та приділяйте їм більше уваги.

      М — мистецтво — це не лише телебачення, преса та Інтернет.

   Н — не кажіть дитині: «Тобі ще рано це дивитися», — просто перемкніть канал на ту програму, яку можна дивитися разом із нею.

     О — обговорюйте з дитиною побачене по телевізору.

     П — поважайте думки дитини.

   Р — радійте та сумуйте разом із дитиною в повсякденному житті, коли дивитеся чи обговорюєте телепередачу або книжку.

    С — стежте за своєю поведінкою, бо діти наслідують вас.

    Т — творчий потенціал дитини розвивайте.

     У — успіх у вихованні залежить від здорової атмосфери в родині.

   Ф — фарби та палітра кольорів у вашому житті нехай завжди сяє лише веселими барвами.

     X — хай завжди дитина відчуває ваш інтерес до себе.

  Ц — цікавтеся друзями дитини: запрошуйте їх до себе в гості, дізнавайтеся і про їхні захоплення, погляди на життя, про те, що вони читають, тощо.

   Ч — частіше допомагайте дитині виконувати доручену справу, але не виконуйте її за дитину.

    Ш — шум — це ворог здоров'я дитини.

    Щ — щастя і радість дітей — у ваших руках.

    Ю — юнацький вік — це найкращий період у житті дитини.

  Я — якщо хочете, щоб ваша дитина була ввічливою, порядною, люб'язною, правдивою, ставилася до всіх із любов'ю, дотримуйтеся самі цих порад.

 
Що таке булінг. PDF Печать E-mail
Психолог
Автор: Tetyana   
16.09.2019 12:15

Що таке булінг або цькування ?

Булінг – це дія або бездіяльність учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

                                              buling

Прояви булінгу щодо вчителя

 

1. Ігнорування. Це пасивний вид булінгу. Він може виявлятися в ігноруванні слів учителя, його звернень та зауважень. Чи було у вас таке, що учні показово вас не помічали чи відмовлялися відповідати на запитання? Якщо це відбувається систематично, то має місце пасивний вид булінгу – ігнорування.

 

2. Обговорення приватного життя або зовнішнього вигляду вчителя. Можна  говорити про булінг, якщо учні неодноразово обговорюють ваше приватне життя або роблять уїдливі зауваження щодо зачіски та вбрання вчителя.

 

3. Образливі прізвиська та демонстрація презирства. Такі дії є проявами активної форми цькування. Учні можуть дати вам образливе прізвисько і не соромитися вживати його на уроці. Також школярі можуть демонструвати презирство та зневагу до вчителя в інший спосіб.

 

4. Плітки. Так може статися, що один учень «по секрету» розповідає іншому викривлену інформацію про вчителя. Й починається колообіг «секрету» в класі. Додаються найнеймовірніші подробиці. Варіантів та сценаріїв виникнення пліток про вчителя – безліч. Головне, що вони спрямовані на висміювання та знецінювання вчителя.

 

5. Показове порушення дисципліни. Якщо хтось зі школярів систематично порушує дисципліну, зриває уроки, слід уважно проаналізувати, чи це не є одним із проявів булінгу щодо вчителя.

 

6. Кібербулінг: негативні/образливі пости у соцмережах або повідомлення із погрозами. Усі прояви, зазначені вище, можуть переміститися в інтернет-простір. І плітки, і образливі прізвиська, і демонстрація презирства можуть продовжуватися  в постах у соцмережах та в обговореннях у спільних чатах у мессенджерах. Об’єктом знущань може стати фото або відео, де є вчитель, якого цькують.

 

7. Фізичний вплив. Учні можуть пошкодити особисті речі педагога, плювати, штовхати його. Будь-які агресивні дії та систематичне доторкування без дозволу до речей вчителя можна вважати фізичним виявом булінгу.

 

Хто з учителів та чому стає об’єктом булінгу

Існує думка, що ініціатором цькування є один учень чи учениця, що підбурює інших дітей знущатися з однокласника або вчителя. Тобто виходить, що винуватець один. А що з тими, хто підтримує цю ініціативу? Відповідальність за цькування лежить не на одній особі, а на цілій групі, де обов’язково є агресор і глядачі.

Як правило, проявляють агресію щодо вчителя  виступають ті учні, які знущаються і з однолітків. Для таких школярів булити вчителя – означає вийти на новий рівень майстерності та самореалізації.

Спробуємо розв’язати невеличку задачку. Маємо агресора, групу, яка його підтримує, та вчителя, з якого знущаються. Запитання: навіщо учням булити вчителя? Розв’язок: щоб «дружити проти когось». Цькування виникає тоді, коли класу потрібно об’єднатися, й учні обирають для згуртування найпримітивніший спосіб. Так буває, коли діти не знаходять інших, цивілізованих, способів об’єднати клас. Остаточна мета цькування така: вчитель почувається приниженим та безпорадним.

Який вчитель може стати об’єктом булінгу? Практично кожен. Причиною цькування може стати втрата педагогом авторитету в учнів. Діти можуть вбачати слабкість у вчительській терплячості.

Часто за повсякденними справами ви можете не помічати невеликі негативні зрушення в оточенні, тому є ризик пропустити той момент, коли погана поведінка дітей перетворюється на систематичне знущання.

 

Обновлено ( 16.09.2019 12:16 )
 
"Роль моральних та життєвих цінностей у сучасній сім'ї" Поради батькам PDF Печать E-mail
Психолог
Автор: Tetyana   
14.03.2019 16:28

Дитина — дзеркало родини; як у краплі води відбивається сонце,

так у дітях відбивається моральна чистота матері і батька.(В.О.Сухомлинський)

Батьки - це найперші й найвпливовіші моральні вчителі для своїх дітей.

Теплота домашнього мікроклімату, комфортність стану в домашній атмосфері стимулюють дитину до сприйняття існуючих у родині правил, манери поводження, поглядів і устремлінь.

Перші уявлення дітей про ідеал, досконалість повязані насамперед з образом батьків. Прагнення бути схожими на батьківі зовні, і внутрішньо перетворюється на найпотужнішу рушійну силу сімейного виховання.

Постарайтеся зробити своє власне життя живим наочним прикладом гідної моральної й духовної поведінки. Кожен день запитуйте себе: «Якби моя дитина могла бачити тільки мою поведінку, який приклад вона б отримала?». Відповідь часто буває вельми повчальною і спонукає до роздумів.

Перш, ніж формувати систему моральних цінностей у дитини, чітко накресліть для себе те, у що ви вірите самі. Виділіть час, щоб обміркувати свої цінності та переконання, а потім постарайтеся регулярно ділитися ними, щоб дитина могла розуміти й відчувати, чому в тій чи іншій ситуації ваші дії виправдані.

Один з найпростіших способів допомогти дітям освоїти нові моделі поведінки - це закріпити їх у той момент, коли вони відбуваються. Спостерігайте за дитиною, і за слушної нагоди відзначте її хорошу поведінку, поясніть, в чому полягає позитив її вчинків. Дайте зрозуміти, що вас це радує й тішить.

Любіть дитину. Знаходьте радість у спілкуванні з нею.

Навчіть дитину золотому правилу, яким століттями керувалися багато цивілізацій - «ставтеся до інших так, як ви хочете, щоб вони ставилися до вас». Нагадайте, що, перш ніж діяти, потрібно запитати себе: чи хочу я, щоб зі мною хтось вчинив так? Це допоможе дитині подумати про свою поведінку і її наслідки для інших людей. Нехай це правило стане найголовнішим гаслом для всієї вашої сім'ї.

Необхідно дозволяти дитині бути собою, зі своїми вадами, вразливими місцями та чеснотами. Приймайте її такою, якою вона є. Підкреслюйте її сильні властивості.

Не порівнюйте дитину з іншими дітьми, любіть її такою, якою вона є. Якщо ви хочете розвинути в дитині певні моральні якості, ставтеся до неї так, ніби вони вже є.

Кращий спосіб виховати відповідальність і впевненість у собі – надати дитині можливість самостійно приймати рішення.

Дотримуйтесь традицій та звичаїв в своєму родинному колі.

Виховуючи дитину, не забувайте про її темперамент та особливості психічних проявів у звязку з цим.

Нехай фарби та політра кольорів у вашому житті та вашій сімї завжди сяє лише веселими барвами.

 
<< Первая < Предыдущая 1 2 3 4 5 6 7 8 Следующая > Последняя >>

Страница 4 из 8
 Офіційний сайт Слов'янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеней №12
Hosting Ukraine