Скоро ти отримаєш атестат, і доведеться приймати рішення щодо свого майбутнього. Адже можна піти у ВНЗ та здобути корисні знання й розширити свій кругозір, піти у ПТУ та здобути практичні фахові навички та досвід, якого бракує іншим , чи відразу влаштуватись на роботу й відчути незалежність від батьківського гаманця.
То який шлях обрати? Якщо вчитись далі, то як дізнатись, до якої сфери діяльності ти схильний, щоб не помилитися у своєму виборі?

Хто може допомогти тобі з'ясувати, куди йти далі, щоб у майбутньому не заповнити нішу безробітних або працюючих не за фахом? Сподіваємось, що запропоновані тести допоможуть тобі прийняти правильне рішення.

Крок до самовизначення - Тестування

7 порад учню

1. Порада перша і найтяжча. Ніколи не намагайтеся отримати все і відразу. Пам'ятайте, що успіх - це насамперед праця. Не вірте красивим фільмам, де щоб досягти успіху досить бути вродливим чи багатим.
2. Порада друга - про любов. Обов'язково зміни своє відношення до людей, які тебе оточують. Хочеш, щоб тебе любили люди - полюби їх сам. Подумай, чи подобаються особисто тобі егоїстичні, нетерпимі до чужих думок люди? То чому, якщо ти саме такий, повинні любити тебе?
3. Порада третя - особлива. Потрібно на деякий час забути, що ти особливий, не такий як всі. Запам'ятай, що про це знає лише твоя мама, тато і ти сам.
4. Порада четверта - про найдорожче. Полюби себе насамперед сам. Це не значить, що ти повинен любуватися собою в дзеркало. Просто стався з повагою до свого тіла, не отруюй його алкоголем та іншими ядами.
5. Порада п'ята - пріоритетна. Не розпорошуй свої сили відразу у всіх напрямках. Вибери кілька важливих для тебе справ і наполегливо вдосконалюйся саме в них. Хоча спробувати себе в нових справах ніколи не завадить. Хто зна, можливо, саме там чекає на тебе успіх, сидить собі і жде, коли ж ти його віднайдеш.
6. Порада шоста - навчайся! Навчайся все своє життя. Ніхто не заперечує, що ти і так багато знаєш та умієш. Добре, що ти знаєш, скільки часу тривала столітня війна (100?!), чудово, якщо ти можеш відрізнити комп'ютерний вірус від вірусу грипу, вітаю, якщо зумієш своїми руками забити звичайний цвях в цегляну стіну.
7. Порада сьома і остання (по списку, а не по значенню!) Отже, ти хочеш досягти успіху? То чого ж тоді чекаєш і витрачаєш свій дорогоцінний час на читання цих порад? Давай, не сиди, пора уже щось зробити своїми руками.

Здорова людина — це не лише та, що ходить у спортзал і збалансовано харчується. Є багато звичок, які допоможуть зберегти гармонію в житті.

1. Виробіть режим сну. Сон життєво важливий для здоров'я мозку, а отже і для фізичного, душевного і духовного здоров'я. Його недолік можна порівняти з тим, як якщо б ви роками не міняли масло в автомобілі. Якийсь час все буде добре, але це тимчасово.

2. Спілкуйтеся з друзями. Якщо більшість часу ми проводимо на самоті, руйнівним думкам набагато простіше заповнити нашу свідомість. Друзі можуть допомогти дивитися на життя, наші рішення і на самого себе. Спілкування — одна з головних звичок для духовного здоров'я.

3. Прочитайте хорошу книгу. Буває, що ми не може перестати думати про якусь проблему. Ми прокручуємо її в пам'яті знову і знову.Читання хорошої книги одночасно відволікає і відкриває нові перспективи. Крім того, читання — це вправа для розуму.

4. Уникайте боргів. Порушення балансу не обмежується однією областю життя. Коли у людини борги, збільшується рівень стресу, адже йому потрібно більше працювати, а значить менше спати. Це може зруйнувати не тільки життя самої людини, а й вплинути на взаємини з іншими людьми.

5. Мудро вибирайте друзів. Люди сильно впливають на наше життя. Тому не потрібно поспішати називати людину, яку знаєте другий день, другом. З іншого боку, потрібно розбиратися, коли спілкування йде на користь, а коли шкодить, і не боятися прощатися з такими людьми.

Гра №1. Презентація. Ця гра, безумовно, сподобається дитині. Запропонуйте їй виступити перед бабусею й дідусем. Вона може продемонструвати їм свої вироби або прочитати вірші. Чим швидше вона навчиться вільно говорити на публіку, тим краще. Це допоможе їй упоратися зі страхом публічних виступів, який часто зустрічається в дітей.

Гра №2. Що відбувається на картинці? Гра добре розвиває комунікативні навички дитини. Запропонуйте їй у деталях описати, що вона бачить на зображенні: кольори, людей, дії тощо. Старші діти можуть уявити, що відбувалося до цього, що станеться далі. Дана гра розвиває уяву й логічне мислення дитини.

Гра №3. Закінчіть історію. Почніть історію й запропонуйте дитині її закінчити. Якщо вона ще маленька, розкажіть лічилку, запропонуйте придумати інше її закінчення. Дана гра добре розвиває словниковий запас дитини.

Гра №4. Імпровізація. Напишіть на аркушах паперу кілька тем, які цікавлять дитину. Покладіть їх у коробку. Запропонуйте їй узяти одну записку й кілька хвилин говорити на дану тему. Згодом малюк навчиться говорити на більш складні теми.

1. Подивіться веселе відео. Коротке смішне або навіть безглузде відео може відмінно перезарядити мозок і пом'якшити стрес. Також гумор допомагає підвищити продуктивність. Дослідження показують, що люди, які періодично відволікаються на кумедні відеоролики і дають собі відпочити, справляються зі складними завданнями та стресовими ситуаціями набагато швидше.

2. Випити чашку зеленого чаю. Амінокислота, що міститься в зеленому чаї, зменшує стрес-реакцію організму. Зелений чай діє на нервову систему заспокійливо.

3. Вдихнути запах апельсина. У 2012 році бразильські дослідники виявили, що запах апельсина може істотно знизити рівень стресу. Щоб зняти нервове напруження, нанесіть на шкіру ефірне масло апельсина або ж просто розріжте свіжий апельсин навпіл і насолодіться його ароматом.

4. Вдарити м'ячем об підлогу. Будь-які рухи, що повторюються, такі як ходьба, удари м'ячем об підлогу або стіни, в'язання, малювання, вишивання, розфарбовування допомагають розслабитися. Постійні повторення дій змушують мозок зосередитися тільки на цьому занятті і позбутися тривожних думок і турбот.

5. Прогулятися на сонці. Люди, які регулярно гуляють в сонячну погоду і працюють при яскравому сонячному освітленні, рідше піддаються стресу й іншим психічним розладам, легше йдуть на контакт, менше тягнуться до вуглеводів і рідше набирають вагу.

Плануйте свій день з вечора

Розплануйте свій завтрашній день, складіть розклад і запишіть його в щоденнику. Так, щоденник потрібний не лише людям, котрі працюють в офісі і бізнесменам.
Щоденник - це помічник, щоб боротися за вільні хвилини. Завдяки нотатнику ви не забудете про важливі справи, а менш значущі просто "відфільтруєте".

Свої справи розділіть за категоріями

Всі щоденні, щотижневі, щомісячні справи можна розділити на 5 категорій. Це догляд за собою, домашні справи, робота, вільний час і сон. Таким чином ваш час перебуватиме під вашим керівництвом і ви контролюватимете кожну свою хвилину.

Концентруйтеся на одній справі

Не потрібно брати приклад з Юлія Цезаря, навіть якщо ви добре ладнаєте одночасно кілька справ.Швидше з ними ви не впораєтеся, не піддавайтесь ілюзіям. Щоб виконати конкретне завдання, мобілізуйте усі свої сили і намагайтеся зробити його максимально добре і швидко.

Обов'язково висипайтеся

Після повноцінного сну ви зможете бути енергійними протягом усього дня. Сон підтримує молодість, красу і здоров'я. Не нехтуйте ним.

Навчіться відділяти другорядне від головного

Це допомагатиме вам постійно. Що важливіше - приготувати вечерю чи переглянути серіал? Прання чи прогулянка по місту? Потрібно визначити головне. А другорядне залишити на потім. І пам'ятайте «золоте» правило: не відкладайте на завтра те, що можна зробити сьогодні.

У план дня вписуйте не більше 6 або 7 головних справ

Найголовніше - щоб ваш список справ було реально виконати. Не переобтяжуйте себе на початках. 6-7 успішно виконаних справ за день – це вже перемога, яка принесе вам неабияке задоволення.

Соціальний педагог

(Джерело)

"Найважча віра - це віра в себе" - говорить народна мудрість. І дійсно, все частіше можна зустріти людей, чия самооцінка дуже низька. Навіть існує стереотип, що збентеження, сумніви і сором'язливість - це вірні супутники кожного ввічливої і самокритичної людини. Але одна справа - бачити свої достоїнства і боротися з недоліками, і зовсім інша - виявляти в собі все нові і нові мінуси.

Впевненість у своїх силах формується у людини ще в дитинстві - малюк вчиться робити перші кроки, говорити, дружити ... З'являється окрилююче відчуття: «Я можу! Я гідний! » І добре, якщо батьки допоможуть цьому почуттю зміцніти, підбадьорюючи малюка в скрутних ситуація: « Ми любимо тебе, не дивлячись ні на що », « Все вийде ». Це допомагає дитині сформувати позитивне ставлення до самого себе: «Я хороший, я любимий, я потрібний».

Адже на нашу самооцінку впливає, перш за все, думка оточуючих людей. Необережні зауваження, грубі жарти, а то й навмисне хамство можуть змусити не тільки дитину, але і дорослого зневіритися в собі. І якщо Ви все частіше вголос чи подумки вимовляєте фрази: «Я не гідний», «Все в мені - погано», «Я - невдаха» - значить, прийшов час підвищувати самооцінку. Адже без неї не вийде бути щасливою і гармонійною людиною.

Але для початку давайте розберемося з трьома головними міфами, які заважають нам підвищити свою самооцінку.

Причини труднощів дитини часто бувають заховані в сфері її почуттів. Тоді практичними діями – показати, навчити, спрямувати – їй не допоможеш. У таких випадках краще всього ... дитину послухати. Правда, інакше, ніж ми звикли. Психологи знайшли і дуже докладно описали спосіб «активного слухання». Що ж це означає – активно слухати дитину? Ось кілька ситуацій:

• Мама сидить в парку на лавці, до неї підбігає її малюк в сльозах: «Він забрав мою машинку!».
• Син повертається зі школи, в серцях кидає на підлогу портфель, на питання батька відповідає: «Більше я туди не піду!».
• Дочка збирається гуляти; мама нагадує, що треба одягнутися тепліше, але донька вередує: вона відмовляється надягати «цю страшну шапку».

У всіх випадках, коли дитина засмучена, ображена, зазнала невдачі, коли їй боляче, соромно, страшно, коли з нею обійшлися грубо або несправедливо і навіть коли вона дуже втомилася, перше, що потрібно зробити – це дати їй зрозуміти, що ви знаєте про її переживання (або стан), «чуєте» її.

Для цього найкраще сказати, що саме, на вашу думку, відчуває зараз дитина. Бажано назвати «по імені» це її почуття або переживання.

Активно слухати дитину – значить «повертати» їй в бесіді те, що вона вам повідала, при цьому позначивши її почуття.