Креативність і творчий потенціал - сукупність здібностей і інших рис, які сприяють успішному мисленню. Доцільно вважати, що творчість – це специфічний процес, що призводить до створення нового. Креативність відкриває та розвиває здатність учнів до конструктивного, нестандартного мислення і поведінки, а також до усвідомлення і розвитку свого досвіду. Також підвищує здатність адаптивно реагувати на потребу в нових підходах, стресових ситуаціях. Це переважно, здатність осмислено впроваджувати в своє життя щось нове.

З метою просвіти та профілактики, психологічною службою школи було проведено цикл занять з розвитку творчості, креативності та стресостійкості учнів початкової та середньої школи в умовах сьогодення. На заняттях. які проводили практичний психолог закладу Кочережко Тамара Леонідівна та соціальний педагог Каракуц Ірина Миколаївна, були використані різні техніки та прийоми: брейн-фітнес, арт-терапія, медіа-просвіта, дихальні техніки, ліплення, вправи на релаксацію.

Онлайн-зустрічі пройшли на позитивній «хвилі». Посмішки дітей, зворотній зв’язок та вміння допомогти собі у стресових ситуаціях – це основні цілі які ставили перед собою психологічна служба.

В українських телеграм каналах за останній місяць ширяться молодіжні субкультури під назвою ЧВК «Редан».

Дана субкультура - агресивна субкультура, яка виникла в РФ, де влаштовувала масові бійки у різних ТРЦ.

Представники субкультури називають себе павуками та носять одяг із зображенням павука та четвірки. Це вказує на джерело появи руху — японський аніме-серіал Hunter x Hunter, що розповідає про бандитське угруповання під назвою Геней Рьодан.

Чим небезпечна ця субкультура?

По-перше, вони містять ознаки секти, а секти, як відомо, — це про сильну залежність, несвободу, авторитаризм та насильство. Відомо, що в країні-агресорці з авторитарним режимом надзвичайно багато людей перебувають під впливом пропаганди, яка деструктивно впливає на психіку та схожа за своєю дією на дію тоталітарних сект.

По-друге, вони провокують неконтрольовану агресію, а часто й аутоагресію, тож це може загрожувати життю та здоров'ю дитини, а також її оточення. Цим вони відрізняються від звичайних субкультур.

Нестача спілкування

У підлітковому віці діти часто знаходять перших серйозних друзів: стосунки стають більш близькими й інтенсивними, друзів починають обирати за спільними цінностями та інтересами.

У деяких підлітків і за нормальних обставин інколи виникають труднощі в комунікації, їм може бути складно шукати нові знайомства та знаходити друзів, а під час війни цей процес став особливо складним завданням для багатьох, навіть для дорослих. Хтось постійно переїжджає, тому може не відчувати потреби в тому, щоб прив’язуватися до когось, іншим важко знайти спільну мову з людьми в новій країні, а в декого старі друзі роз’їхалися за кордон, а вони залишилися вдома.

Батькам варто постійно знаходитися в контакті, дивитися, як підліток себе почуває і як себе веде. Якщо ви бачите, що дитина засмучена, то щиро запитайте, що в неї сталося. Те, що може бути звичайним для дорослих, може сприйматися в рази гірше підлітком.

Спробуйте спілкуватися з дитиною як з другом, запропонуйте відкривати нові місця, започатковувати нові традиції, отримувати позитивні емоції разом. Це можуть бути гуртки, квести, хобі – варто разом обрати щось, що підходило б і вам, і підлітку.

Якщо підліток пішов у нову школу на новому місці, то варто слідкувати, щоб дитині було комфортно. Якщо ж ви помічаєте, що нове середовище дитину виснажує, спробуйте знайти те середовище, у якому їй буде комфортно, де вона зможе зняти напруження й зацікавитися якоюсь діяльністю, шукайте однодумців.

Якщо підліток не може знайти нових друзів і йому/їй погано наодинці, то питайте, що йому/їй необхідно, і поступово спробуйте закривати ці потреби самостійно. Комунікація, теплий, емоційний, безпечний простір між батьками й дитиною є вкрай важливим фактором формування здорової психіки в підлітка.

Якщо ж самотність для дитини є комфортною, то дайте їй побути наодинці, проте не втрачайте емоційний контакт, а саме постійно спілкуйтеся з нею й аналізуйте її емоційний стан.

У лексиконі сучасного українського суспільства усе частіше вживається термін «трафікінг» або ж «торгівля людьми». Здавалося б, людство давно забуло про явище работоргівлі, яке більшість з нас асоціюють з давньою та середньовічною історією – кріпацтвом, «чорним рабством» та іншими подібними явищами. Проте, як свідчать факти, работоргівля є  цілком сучасною реалією, чиє існування має потужне економічне підґрунтя. Ця проблема має глобальний характер, адже постраждати від торгівлі людьми може людина будь-якого віку, статі, походження, з будь-якою освітою і рівнем достатку.

З метою інформування та профілактики даної проблеми серед учнівської молоді психологічною службою закладу (практичним психологом Кочережко Т.Л. та соціальним педагогом Каракуц І.М.) були проведені ряд  просвітницько-профілактичних заходів на тему «Людина – це не товар», «Як не потрапити в тенета работоргівців», «Знай свої права та впевнено крокуй до своєї мети».