Причини труднощів дитини часто бувають заховані в сфері її почуттів. Тоді практичними діями – показати, навчити, спрямувати – їй не допоможеш. У таких випадках краще всього ... дитину послухати. Правда, інакше, ніж ми звикли. Психологи знайшли і дуже докладно описали спосіб «активного слухання». Що ж це означає – активно слухати дитину? Ось кілька ситуацій:

• Мама сидить в парку на лавці, до неї підбігає її малюк в сльозах: «Він забрав мою машинку!».
• Син повертається зі школи, в серцях кидає на підлогу портфель, на питання батька відповідає: «Більше я туди не піду!».
• Дочка збирається гуляти; мама нагадує, що треба одягнутися тепліше, але донька вередує: вона відмовляється надягати «цю страшну шапку».

У всіх випадках, коли дитина засмучена, ображена, зазнала невдачі, коли їй боляче, соромно, страшно, коли з нею обійшлися грубо або несправедливо і навіть коли вона дуже втомилася, перше, що потрібно зробити – це дати їй зрозуміти, що ви знаєте про її переживання (або стан), «чуєте» її.

Для цього найкраще сказати, що саме, на вашу думку, відчуває зараз дитина. Бажано назвати «по імені» це її почуття або переживання.

Активно слухати дитину – значить «повертати» їй в бесіді те, що вона вам повідала, при цьому позначивши її почуття.

1. Не ставте перед собою надзавдань. Підготовку до тестування треба починати заздалегідь, поступово. Розбивайте великі завдання на шматки.

2. Слідкуйте за режимом дня. Сон – не менше 8 годин. Якщо відчувається потреба, можна дозволити собі поспати довше на вихідних.

3. У період підготовки до іспитів учні часто недосипають, підтримуючи себе міцним чаєм чи кавою. Цього робити в жодному разі не можна. Нічні заняття неефективні, виснажують нервову систему і викликають сонливість. Після безсонної ночі важко буде продовжувати роботу. Спати слід у кімнаті зі свіжим повітрям. Тоді можна повноцінно відпочити, і вранці почуватись бадьоро, а не знервовано.

4. Розумові навантаження треба чергувати з фізичними вправами та відпочинком. Щогодини треба робити 10-15 хвилинні перерви на активний відпочинок: встати, походити, зробити кілька рухів, нескладну роботу по дому.

5. У період підготовки бажано уникати перегляду відеофільмів, телепередач, гри в шахи, бо це збільшує розумове та психологічне навантаження.

6. Не забувайте про продукти-антидепресанти та ті, що допомагають долати стрес. Це, зокрема, волоські горіхи, продукти, що містять кальцій, шоколад, полуниці, капуста, цитрусові.

Соціальний педагог

(Джерело)

Історія людства – це історія людської діяльності, в процесі якої люди, реалізуючи свої інтереси, вступають у численні зв’язки між собою. Зіткнення інтересів часто веде до конфліктних ситуацій, багато з яких вирішуються за допомогою сили. Насильство має місце і в сучасному суспільстві.

Наси́льство — застосування силових методів, або психологічного тиску за допомогою погроз, свідомо спрямованих на слабких або тих, хто не може чинити опір.

Найпоширеніша класифікація видів насильства, заснована на характері насильницьких дій. Вона включає: фізичне, сексуальне, психологічне (емоційне) і економічне насильства (Алексєєва, 2000).

Фізичне насильство– це поштовхи, ляпаси, удари ногою, використання важких предметів, зброї й інші зовнішні впливи, які приводять до болючих відчуттів і травм. Такі діяння (образа дією), згідно з законом України, кваліфікуються як злочин.

Сексуальне насильствочи розбещення – це використання дитини дорослою людиною чи іншою дитиною для задоволення своїх сексуальних потреб чи отримання вигоди.

Психічне (емоційне) насильство– це постійні або періодичні словесні образи, погрози від батьків, опікунів, вихователів, приниження людської гідності, звинувачення у тому, в чому дитина невинна, демонстрація нелюбові, ворожості. До цього виду насильства належать також постійна брехня, обман дитини (внаслідок чого вона втрачає довіру до дорослого), а також ситуації, коли вимоги до дитини не відповідають її віковим можливостям.

Нехтування інтересами і потребами дитини (депривація)– відсутність належного забезпечення основних потреб дитини в їжі, житлі, вихованні, медичній допомозі з об’єктивних причин (бідність, психічні хвороби, недосвідченість) і без них. Типовим прикладом зневажливого ставлення до дітей є залишення їх без догляду, що часто призводить до нещасних випадків, отруєнь та інших небезпечних для життя і здоров’я ситуацій.

         Зазвичай, дитина-жертва страждає одночасно від декількох видів насильства. Складовою практично всіх видів насильства є фізичне (побиття) та емоційне (погроза побити і покалічити).

Побутові насильства— це діяння на Грунті конфліктних особистих або громадсько-побутових відносин з потерпілим.

Дозвільні насильства— це діяння, як правило, в компаніях, при проведенні вільного часу, насамперед різних видів "гуляння". Інколи цей вид насильства має суто хуліганську мотивацію у вигляді п'яного зухвальства, бажання принизити оточуючих, демонстрування нехтування елементарними нормами моралі.

Основні характеристики насильства в сім'ї

Дуже важливо розібратися в тому, що є притаманним саме насильству, чим воно відрізняється від випадкового прояву сили, від нещасного збігу обставин.

Нам потрібно зрозуміти, як розпізнати насильство, як воно впливає на самопочуття, на самооцінку людини, на долю жертви насильства і що саме породжує насильство; зокрема, домашнє насильство, звідки воно береться і як йому запобігати, як долати наслідки насильства. В цьому контексті важливим є і розуміння психології насильника, витоків насильницької поведінки, засобів соціального захисту жертв насильства та психологічної роботи з насильниками.

Відомий польський психолог, що ретельно досліджував проблему насильства в сім'ї, Єжі Меллібруда виділив 4 ознаки насильства:

-         насильство завжди здійснюється за попереднього наміру;

-         суть насильства полягає у порушенні прав і свобод конкретної людини;

-         насильство є таким порушенням прав і свобод людини, що унеможливлює її самозахист;

-         насильство в умовах відсутності самозахисту призводить до реальної шкоди, тобто фізичної та психічної травми.

Шкода від домашнього насильства величезна. Всі ми знаємо про страшні наслідки фізичного насильства - смерть, каліцтво, синці... А хто рахував руйнівні для формування особистості психологічні наслідки домашнього насильства:

-         життя жертв домашнього насильства у постійному страху;

-         брак позитивних почуттів;

-         не реалізовану потребу у самовираженні як жінки, так і дітей;

-         катастрофічно знижену самооцінку жертв насильства, впевненість у тому, що вони ні на що не здатні;

-         обман, пристосовництво як основну модель поведінки членів родини;

-         інформаційну депривацію (брак важливої для життя сім'ї інформації);

-         життя у повному обмеженні свободи;

-         депресію, як реакцію жертви на насильство;

-         сприйняття дитиною насильницької моделі існування сім'ї за норму;

-         агресивну, аж до злочинної, поведінку дітей та підлітків і багато інших.

Організації та спеціалісти, які готові надати допомогу:

1. Безкоштовна національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства

Тел.: 0-800-500-335 (зі стаціонарного)

386 ( з мобільного)

1. Служба у справах дітей.

Тел.: (06262) 3-41-13

1. Відділ у справах сім’ї, молоді, фізкультури та спорту

Тел.: (06262) 3-50-76

1. Сло’янське бюро правової допомоги

Тел.: 066-368-00-63

1. Медичні установи

Тел.: 103

1. Слов’янський міський центр соціальних служб для сім’ї та молоді

Тел.: (06262) 3-45-54

1. Клініка дружня до молоді

Тел.: 050-767-44-03

1. Мобільна бригада соціально-психологічної допомоги

Тел.: 093-379-20-91, 099-366-63-29

1. Чергова частина Слов’янського відділу поліції

Тел.: 066-153-49-33

1. Поліція

Тел.: 102

АБЕТКА ПОРАД БАТЬКАМ

  А — аналізуйте, що дитина дивиться по телевізору чи в Інтернеті.

    Б — будьте толерантними під час розмови з дитиною.

    В — вас запитують — уважно слухайте, давайте відповіді.

    Г — говоріть із дитиною у зрозумілій, прийнятній для неї формі.

    Д — дивіться телевізор, читайте журнали разом із вашою дитиною.

  Е — економте свій час і сили на вмовляння дитини прочитати якусь книжкучи подивитися певну передачу; напевно, їй це ще зарано — на все свій час.

    Є — єдність поглядів, оцінок батьків у тому, що дивиться, читає, у що грається дитина на комп'ютері.

   Ж — життя дитини не має обмежуватися телевізором, комп'ютером чи плеєром.

   З — з розумінням ставтеся до телепрограм, які обирає дитина, зважайте на її вік, інтереси тощо.

      І — ігри на комп'ютері заміняйте рухливими іграми надворі.

      К — купуйте дитині тільки необхідне, не потурайте її забаганкам.

      Л — любіть ваших дітей та приділяйте їм більше уваги.

      М — мистецтво — це не лише телебачення, преса та Інтернет.

   Н — не кажіть дитині: «Тобі ще рано це дивитися», — просто перемкніть канал на ту програму, яку можна дивитися разом із нею.

     О — обговорюйте з дитиною побачене по телевізору.

     П — поважайте думки дитини.

   Р — радійте та сумуйте разом із дитиною в повсякденному житті, коли дивитеся чи обговорюєте телепередачу або книжку.

    С — стежте за своєю поведінкою, бо діти наслідують вас.

    Т — творчий потенціал дитини розвивайте.

     У — успіх у вихованні залежить від здорової атмосфери в родині.

   Ф — фарби та палітра кольорів у вашому житті нехай завжди сяє лише веселими барвами.

     X — хай завжди дитина відчуває ваш інтерес до себе.

  Ц — цікавтеся друзями дитини: запрошуйте їх до себе в гості, дізнавайтеся і про їхні захоплення, погляди на життя, про те, що вони читають, тощо.

   Ч — частіше допомагайте дитині виконувати доручену справу, але не виконуйте її за дитину.

    Ш — шум — це ворог здоров'я дитини.

    Щ — щастя і радість дітей — у ваших руках.

    Ю — юнацький вік — це найкращий період у житті дитини.

  Я — якщо хочете, щоб ваша дитина була ввічливою, порядною, люб'язною, правдивою, ставилася до всіх із любов'ю, дотримуйтеся самі цих порад.

Дитина — дзеркало родини; як у краплі води відбивається сонце,

так у дітях відбивається моральна чистота матері і батька.(В.О.Сухомлинський)

Батьки - це найперші й найвпливовіші моральні вчителі для своїх дітей.

Теплота домашнього мікроклімату, комфортність стану в домашній атмосфері стимулюють дитину до сприйняття існуючих у родині правил, манери поводження, поглядів і устремлінь.

Перші уявлення дітей про ідеал, досконалість пов’язані насамперед з образом батьків. Прагнення бути схожими на батьківі зовні, і внутрішньо перетворюється на найпотужнішу рушійну силу сімейного виховання.

Постарайтеся зробити своє власне життя живим наочним прикладом гідної моральної й духовної поведінки. Кожен день запитуйте себе: «Якби моя дитина могла бачити тільки мою поведінку, який приклад вона б отримала?». Відповідь часто буває вельми повчальною і спонукає до роздумів.

Перш, ніж формувати систему моральних цінностей у дитини, чітко накресліть для себе те, у що ви вірите самі. Виділіть час, щоб обміркувати свої цінності та переконання, а потім постарайтеся регулярно ділитися ними, щоб дитина могла розуміти й відчувати, чому в тій чи іншій ситуації ваші дії виправдані.

Один з найпростіших способів допомогти дітям освоїти нові моделі поведінки - це закріпити їх у той момент, коли вони відбуваються. Спостерігайте за дитиною, і за слушної нагоди відзначте її хорошу поведінку, поясніть, в чому полягає позитив її вчинків. Дайте зрозуміти, що вас це радує й тішить.

Любіть дитину. Знаходьте радість у спілкуванні з нею.

Навчіть дитину золотому правилу, яким століттями керувалися багато цивілізацій - «ставтеся до інших так, як ви хочете, щоб вони ставилися до вас». Нагадайте, що, перш ніж діяти, потрібно запитати себе: чи хочу я, щоб зі мною хтось вчинив так? Це допоможе дитині подумати про свою поведінку і її наслідки для інших людей. Нехай це правило стане найголовнішим гаслом для всієї вашої сім'ї.

Необхідно дозволяти дитині бути собою, зі своїми вадами, вразливими місцями та чеснотами. Приймайте її такою, якою вона є. Підкреслюйте її сильні властивості.

Не порівнюйте дитину з іншими дітьми, любіть її такою, якою вона є. Якщо ви хочете розвинути в дитині певні моральні якості, ставтеся до неї так, ніби вони вже є.

Кращий спосіб виховати відповідальність і впевненість у собі – надати дитині можливість самостійно приймати рішення.

Дотримуйтесь традицій та звичаїв в своєму родинному колі.

Виховуючи дитину, не забувайте про її темперамент та особливості психічних проявів у зв’язку з цим.

Нехай фарби та політра кольорів у вашому житті та вашій сім’ї завжди сяє лише веселими барвами.

Дихальна гімнастика.

Збереження психологічного та фізичного здоров’я шкільної молоді .

Мета:

профілактика булінгу, емоційного стресу, поповнити досвід міжособистісного та групового спілкування, підвищити впевненість у власних силах, розвивати творчу уяву, виконання вправ на підвищення самооцінки.

   На даних заняттях ми разом вчимося надавати підтримку один одному, бути більш відкритими у спілкуванні, поважати почуття та думки інших.

   Від того, як діти розмовляють між собою, залежить їхній настрій, стан нервової системи, благополуччя і спокій у класному колективі, зростає рівень учбової мотивації.

«Батьківська підтримка першокласників під час адаптації і не тільки»

Батьківська підтримка – це процес, в ході якого Ви, шановні батьки:

-          зосереджені на сильних сторонах дитини, зміцнюючи тим самим її самооцінку;

-          допомагаєте їй повірити в себе і в свої сили;

-          допомагаєте уникати помилок;

-          не засуджуєте її в разі невдачі;

Підтримка заснована на тому, щоб дитина відчувала свою потрібність і Вашу турботу.

Найважливіший результат такої підтримки – це створення у дитини позитивного ставлення до шкільного життя, до всіх осіб, які беруть участь в освітньому процесі (дитина-батьки-вчителі).

Дитині, яка починає навчання в школі, необхідна моральна і емоційна підтримка. Її треба не просто хвалити (і поменше лаяти, а краще взагалі не лаяти), а хвалити саме

тоді, коли вона щось робить.

Для того, щоб першокласник не перенапружувався, необхідно створити сприятливі умови:

-          не займайтеся з дитиною після 19.00;

-          не згадуйте денні невдачі;

-          не лайте за незібраний портфель, а спокійно запропонуйте зібрати його разом;

-          підіть з дитиною на прогулянку;

-          спокійний, глибокий сон не менше 8-10 годин дозволяє відновити сили, працездатність;

-          не перевантажуйте нервову систему дитини на ніч. Для цього переглядайте перед сном по телебаченню тільки спокійні програми, а не трилери, фільми жахів, бойовики.

А ще краще, почитайте цікаву книжку.

-   не забувайте на ніч поцілувати дитину, погладити її. Ласка – це не дрібниця, а спосіб підтримати дитину.

НАЙГОЛОВНІШЕ: любіть свою дитину, приймайте її безумовно!!!!!

Джерелом інформації є книга

«ПСИХОЛОГ У НУШ: РАДІСНО ТА ВПЕВНЕНО РУШ!

ПУТІВНИК ПСИХОЛОГА В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ».

м.Краматорськ 2018 

Збереження психологічного та фізичного здоров’я шкільної молоді

(робота с почуттями та емоціями), підвищення самооцінки,

«Правила безпечної поведінки».

Мета:

профілактика булінгу, емоційного стресу, поповнити досвід міжособистісного та групового спілкування, підвищити впевненість у власних силах, розвивати творчу уяву.