Ось кілька порад, які допоможуть найбільш ефективно впоратися з домашнім завданням за короткий час.

1. Краще почати роботу з легкого, з того, що у дитини виходить швидше, а потім вже беріться за складне завдання. А інакше, взявшись за трудомістку роботу, на яку, як правило, йде багато часу, дитина швидко втратить працездатність і час.
2. Дайте можливість дитині під час занять трохи відпочити. Робіть 10 хвилинні перерви для відпочинку через 20-30 хвилин напруженої роботи. Під час перерви можна злегка підкріпитися фруктами, випити чай або сік. Увімкніть улюблену музику, і нехай ваша дитина просто трохи порухається.
3. Учням старших класів перерва допускається через 40-45 хвилин роботи. Виконання відразу всього завдання без перерви не призведе до потрібного ефекту. 45 хвилин - це той час, який доросла людина здатна використовувати для напруженої роботи, не відволікаючись.
4. Підказуйте дитині, як правильно спланувати час для виконання завдань, за що в першу чергу слід взятися. І так поступово ваша дитина буде все рідше вдаватися до допомоги дорослих і почне привчати себе до самостійності.
5. Важливо пояснити дитині, що вона завжди може розраховувати на вашу допомогу, і, якщо знадобиться ваша підтримка, ви в будь-який момент зможете залишити свої домашні турботи і допомогти їй у навчанні.
6. Дитині потрібно обов'язково мати своє певне місце для занять. Якщо немає можливості користуватися цілою кімнатою, то тоді підійде і її частина. Головне - ізолювати цей куточок і облаштувати зручними меблями, які б підходили по зросту дитини.
7. Освітлення організовуйте ліворуч, а якщо дитина лівша, то - праворуч. Вимкніть телевізор і комп'ютер - цей головний «помічник» у відволіканні уваги.
8. Формуйте звичку доводити розпочату справу до кінця, навіть якщо доведеться чимось жертвувати.
9. Хваліть дитину за своєчасно та якісно виконане домашнє завдання
10. У старшокласників, як правило, навчального навантаження стає більше, а час на його виконання скорочується за рахунок комп'ютера та ґаджетів. Тому необхідно нагадати про виконання домашнього завдання в першу чергу. А потім тільки розваги та інші справи.

Соціальний педагог

Мотивація (з лат. «movere» — «рухати») — це бажання і готовність людини щось робити. Це те, що рухає нас, спонукає виконувати певні завдання і йти до поставленої мети.

Як допомогти дитині підвищити мотивацію до навчання?

1. З'ясувати причини, чому дитина відмовляється вчитися

Часто на заваді бажанню вчитися стоїть перевтома, конфлікт з однокласниками чи сварки в родині. Усунувши ці фактори і створивши сприятливу атмосферу в родині, ми зробимо суттєвий крок до підвищення інтересу дитини до навчання.

Якщо причина лежить глибше або ви не можете її знайти, варто проконсультуватися з психологом, який допоможе розібратися в ситуації, що виникла і, можливо, дасть конкретні поради.

2. Підтримувати допитливість

Насамперед дуже важливо не задушити витоки внутрішньої мотивації, коли маленька дитина намагається пізнавати й досліджувати світ, ставить батькам багато запитань.

Якщо загасити цю природну дитячу допитливість («Не лізь!», «Не заважай!», «Відчепись!»), потім, у шкільні роки, змінити це буде дуже важко. А детально й терпляче відповідаючи на всі запитання дитини, ви формуєте в неї установку, що процес пізнання нового — це цікаво, і що ви, як батьки, це заохочуєте.

3. Враховувати індивідуальні особливості дитини, її вподобання

Допомагайте школяру знайти зв'язок між навчанням у школі і його інтересами. Наприклад, підліток, який хоче займатися астрономією, має знати, що для цього йому потрібно вивчати математику і фізику.

4. Допомогти дитині сформувати навички навчальної діяльності
Батьки не завжди зможуть контролювати навчальний процес. А якщо мова йде про підлітка, то контроль і зовсім може бути відсутнім.

Допоможіть дитині навчитися правильно розподіляти свій час і навантаження, адже під час підготовки доводиться на якісь завдання і предмети виділяти більше часу, на якісь — менше. Це допоможе школяру стати більш організованим і продуктивним.

5. Давати простір для самостійності та креативності.

«Важливо створити для дитини зону розвитку, а не робити за неї те, що вона може (хоч і з труднощами) виконати сама. Наприклад, не варто показувати, як вирішувати задачу, виконуючи її замість дитини. Краще створити таку ситуацію, коли хоча б частину завдання дитина робить сама.

На жаль, сьогодні актуальною є проблема саме відсутності в дитини бажання проводити час за книгою. Це болісна тема не тільки для батьків, а й для вчителів.

Як ми зазвичай читаємо? Книга — це джерело і емоційної віддачі, і культурно-мистецького задоволення. Доросла людина, поціновувач літератури, зважає на стиль, переклад, особливості тексту (метафори, епітети, лексичне наповнення, ритм).А дитина читає літературу з емпатією. Події та вчинки героїв у книгах дитина може сприймати емоційно, вона може вживатися в роль, уявляти себе літературним героєм.

Всю прочитану книгу вона сприймає крізь себе — це особливість дитячого читання. Тож за допомогою книги можна достукатися до дитини, формувати її життєву позицію, розвивати.

Існує багато порад та методик для збільшення зацікавленості дитини літературою. Наприклад, педагог Наталя Рудніцька використовує методику сторітелінгу, що полягає в переказуванні тексту. Потрібно взяти певний уривок і почати переказувати зміст твору, про що в книзі розповідається.

Можна залишати закладки на певних моментах, які могли би бути цікавими для дитини. Можна надіслати дитині саму книгу в електронному форматі в месенджер з проханням прочитати той, попередньо закладений уривок.

Після прочитання уривку, можливо, дитина побачить себе в герої цього тексту, знайде відповіді на ті питання, які її цікавлять. І так зацікавиться книгою та продовжить її читати.

Завдання вчителя — не стільки привчити до книги, як допомогти дитині знайти себе .

Дуже часто відповіді на питання містяться саме в книгах, де дитина зустрічається з тими самими ситуаціями, що і в реальному житті.

Соціальний педагог

(Джерело)

Нині багато людей знають про силу думки завдяки документальним фільмам та книгам, але як і раніше цим інструментом користуються лише одиниці. Якщо ви хочете змінити своє життя, зробити його якіснішим та цікавішим — читайте статтю.

Сила думки
Все у Всесвіті є енергією. Думки теж енергія, тільки в рухомій, швидкій і легкій формі. Ця енергія весь час прагне знайти форму, і це прагнення закладено в її природі. Тобто всі наші думки враховуються у Всесвіті і стають нашою реальністю.

Поодинокі думки не мають величезної сили і надають лише незначний вплив на якість нашого життя, а повторювані думки, причому багаторазово, створюють нашу дійсність.

Це добре видно на прикладі: уявіть, що ваші думки - це сонячні промені. А тепер уявіть збільшувальне скло і рухайте його з боку в бік, пропускаючи через нього світло. Що виходить? Нічого. Світло розсіюється і нічого не відбувається. Те ж саме відбувається і з «разовими» думками, які з'являються у нас в голові.

Тепер уявіть, що Ви тримаєте скло нерухомо на певній висоті і пропускаєте ті ж самі сонячні промені, тим самим сконцентрувавши їх в одній точці. Що відбувається? Правильно, загоряння.

Тобто, якщо Ви обираєте думки, які покращують якість Вашого життя і починаєте на них концентруватися, у Вашому житті починає відбуватися чудо, про яке Ви мріяли.

Дорослі полюбляють ділитися власною життєвою мудрістю і накопиченим досвідом з молодшим поколінням. Вони квапляться виховувати при кожній слушній нагоді. Та чи завжди це виправдано...

«Ти не вмієш правильно це робити!»

«Краще я сам, ти не зумієш, не зможеш, не знаєш...», — ці слова психологи вважають чинниками, які свідомо налаштовують дитину на майбутню невдачу. Малюк, який часто чує на свою адресу такі фрази, стає невпевненим. Він починає вважати себе невдахою, котрий не здатний як слід зробити бодай щось у цьому житті. Ініціатива в процесі навчання і спілкування з друзями виходитиме від нього все рідше і рідше.

«Добре, добре! Тільки не скигли»

Не так багато батьків зможуть вислуховувати нудні слова: «мамо, можна?», «ну дай, будь ласка», «ну хоч раз» протягом декількох годин поспіль. І почуття батьків при цьому зрозумілі. Проте здавати свої позиції в цій ситуації у жодному випадку не можна. Якщо постійно будете «потакати» дитині, вона виросте егоїстом та впевненою, що може отримати бажане, тільки варто влаштувати істерику.

«Спробуй бодай раз ще так зробити»

Дуже часто все обмежується погрозами, які ніколи не втілюються в життя. Якщо кажете дитині про покарання за певні вчинки, завжди виконуйте обіцянки. Вона знатиме, що це не пусті слова. Адже, якщо постійно будете терпіти, а одного разу тільки зірветеся, педагогічного ефекту це не матиме. Дитина просто образиться, але не більше.

«Припини негайно. швидко, я сказала!»

Дорослі дозволяють собі так говорити лише з дітьми. Будь-яка інша близька людина давно б уже образилася. Проте часто вважається, що дитині такі слова казати можна і навіть потрібно. Натомість вона відчуває сильний негатив, що спричинить бажання протестувати. Маленькі діти стають примхливими, а більш старші можуть нагрубіянити у відповідь і продовжити чинити по-своєму.

Готуючись до тестування, старшокласникам важливо відчувати допомогу з боку дорослих. Це може бути як підтримка інформаційного характеру стосовно питань проходження процедури ЗНО або опрацювання навчального матеріалу, так і психологічна настанова, переконання в тому, що за умови серйозної підготовки й виявлення ґрунтовних знань випускник може сподіватися на гарні результати. Краще підбадьорювати їх, вселяти впевненість у власних силах.

Тому найоптимальнішим варіантом підготовки до складання іспитів та проходження тестового періоду є такий:

• Раціональне харчування (мед, горіхи, молочні продукти, риба, м'ясо, овочі та фрукти) забезпечать баланс необхідних інгредієнтів та відновить енергетичні витрати.
• Нормальний здоровий сон та відпочинок зменшать навантаження на нервову систему.
• Не варто в цей період відмовлятися від занять спортом чи улюбленої справи – це буде своєрідний відпочинок.
• Слід пам'ятати про біоритмологічні особливості: "сова", неефективно працює о 6-8 годині ранку, а "жайворонок" навряд чи буде працездатним до 2-3 години ночі. В усіх людей рівень біологічної активності знижений із 17.00 до 18.00 години.

Правильна організація вивчення навчального матеріалу є чинником успішності.

Спочатку слід переглянути весь матеріал і розподілити його таким чином: якщо треба вивчити 100 питань за 4 дні, то в перші 2 дні вивчається 70% інформації, третього дня – решта, а четвертого дня повторюють вивчене. При цьому складні теми можна чергувати з простими, не обов'язково вивчати всі питання поспіль.

Є й деякі психологічні особливості, які слід ураховувати при вивченні матеріалу.

Оберігайте свою дитину від надмірної тривожності, адже це може негативно вплинути на проходження тестування. Дитині завжди передається хвилювання батьків, однак через брак життєвого досвіду впоратися з ним їй значно складніше. Тож станьте для неї прикладом урівноваженості та впевненості.

Підтримуйте впевненість дитини у власних силах, частіше хваліть, підбадьорюйте. Адже страх припуститися помилки підвищує ймовірність реально помилитися під час тестування.

Стежте за самопочуттям дитини та графіком її навчання, аби вчасно запобігти перевтомі.

Стежте за раціоном харчування дитини, адже під час інтенсивного розумового напруження організм, що росте й розвивається, потребує поживних речовин і збалансованого комплексу вітамінів. Лікарі радять вживати більше риби, сиру, горіхів та кураги, які стимулюють роботу головного мозку.

Допоможіть дитині навчитися орієнтуватися в часі та правильно його розподіляти. Тоді вона вмітиме концентруватися протягом усього тестування. Це сприятиме її спокою й позбавить від зайвої тривожності.

Напередодні іспиту забезпечте дитині повноцінний відпочинок.

Правильне харчування – важлива складова успішної підготовки до ЗНО!

Тестування – це неабиякий стрес для організму, під час якого школярі або перестають харчуватися через переживання, або ж, навпаки, починають їсти багато, однак неправильно. Неправильне харчування перед таким важливим випробуванням, як складання ЗНО, може негативно вплинути на результати іспиту, оскільки всім відомо: ми є те, що ми їмо. Організм повинен отримувати свою частку поживних речовин. У першу чергу треба підживлювати мозок, тобто їсти ті продукти, які поліпшують діяльність клітин мозку. Є певні правила харчування перед іспитами, які дозволять покращити результати.

Про позитивний вплив фізичного навантаження на наші когнітивні функції написано чимало. Утім, чи знали ви, що фізичне навантаження впливає на здатність до навчання одночасно у трьох напрямках?

1. Підготовка до навчального процесу: природне підвищення показників таких нейротрансмітерів мозку як дофамін, серотонін, норепінефрин. Вони відповідають за увагу, концентрацію, вмотивованість, зниження гіперактивності та хороший настрій.
2. Ефективна взаємодія нейронних клітин мозку: виділення білку BDNF, що концентрується у гіпокампусі та сприяє «підготовці» нейронів до взаємозв'язку з іншими. А оскільки процес запам'ятовування нової інформації базується на побудові «містків» між нейронами, тож що швидше це відбудеться, то краще.
3. Пришвидшення процесу народження нових нервових клітин, що допомагає нам ефективніше розв'язувати складні задачі та вчитися новому.

Дослідження демонструють позитивний вплив поєднання кардіотренувань, вправ на складну моторику та дихальних практик на наші когнітивні здібності. І всі ці вправи можна роботи де завгодно: хоч у школі, хоч дома!